Увага! Цікаве поряд !_______________

Календар дивовижних дат:______________

15 січня – День народження Вікіпедії

27 січня – Міжнародний день без Інтернету

1 березня – Міжнародний день котів

4 березня – День народження міні-спідниці. Вважається, що її створила британський модельєр-дизайнер Мері Куант в 60-х рр. 20 ст.

9 березня – День народження ляльки Барбі. Вперше появилась на американській Міжнародній ярмарці іграшок)

20 березня – Міжнародний день щастя відмічається з 2012 р. за рішенням ООН)

 6 квітня – День мультфільмів

13 квітня – Всесвітній день рок-н-рола

29 травня – Європейський день сусідів

31 травня – Всесвітній день блондинок

1 червня – Всесвітній день молока

9 червня – Міжнародний день друзів

6 липня – Всесвітній день поцілунку

11 липня – Всесвітній день шоколаду

20 липня – Міжнародний день торта

5 серпня – Міжнародний день світлофора

13 серпня – День везіння

27 серпня – День огірка

4 жовтня – Всесвітній день усмішки

9 жовтня – Всесвітній день яйця

21 жовтня – День яблука

21 листопада – Всесвітній день привітань (рекомендації прості: достатньо привітатись з десятьма незнайомими людьми)

10 грудня – Всесвітній день футболу

15 грудня – Міжнародний день чаю

У жовтні місяці в Приморському вшановували тих , хто вийшов на пенсію у 2014 році . Хоча будинку культури в селі не має, все ж свято вийшло затишним , майже домашнім.

 Не всі запрошені мали нагоду прийти, але ті хто завітав були вдячні Гончаренко А.М. та Гриценко С.В. за відпочинок від буденності.

Тон дійству задавала ведуча Карпенко Людмила, яка віршами Галини Лисої вітала ювілярів

Але якщо бути відвертими , то новоспечені пенсіонери Гут М., Зарейчук Ж.Г., Продан М., Зимня О.М., Голубов В.А. не мали вигляд людей , яким за п’ятдесят і шістдесят років. Скільки вогню і енергії, сили і завзяття!

Як і годиться в свято, на них чекав веселий подарунок – це  легкий , повітряний , красивий букет із кульок , колір яких символізував кохання, удачу, багатство.

Ювілярів українськими піснями вітали Проноза С., Добронецька Г.,

Баженова Д., Гончаренко А.

Акомпанував Летінський О.

Свій трудовий життєвий екзамен Гут М., Зарейчук Ж.Г., Продан М., Зимня О.М., Голубов В.А. здали на відмінно і від організаторів свята отримали дипломи « Юний пенсіонер» , але не синього чи червоного кольорів , а жовтого як сонце , щоб життя завжди було наповнене сонячним сяйвом доброти.

І по – старій добрій традиції , дипломи потрібно окропить. Запитаєте чим? Гарною піснею і келихом бессарабського вина!

 

У 2002 році команда громадської організації « Форум видавців» втілила в життя конкурс для юних книголюбів « Книгоманія» .Організатори вважають, що читання хороших книг робить життя дитини цікавішим, емоційно насиченим, зрілим.

За весь час проведення конкурсу в ньому взяло участь майже 1 мільйон школярів. Найкращі читачі , переможці районних та обласних етапів , мали змогу взяти участь у Фестивалі дитячого читання, який проходить у місті Львів.

У 2014 році переможцем обласного етапу в Одесі стала учениця Приморської загальноосвітньої школи Татарбунарського району Гриценко Катерина, яка 10-14 вересня також взяла участь у Фестивалі дитячого читання , що проходив в рамках 21 Міжнародного книжкового ярмарку « Форум видавців».

У своїй роботі Катя написала…..

Місто моєї мрії…

Слово філіжанка завжди здавалося мені чудернацьким . Від нього віяло казковою таємничістю середньовічного міста, волелюбним гомоном юрби та затишком львівських кав’ярень, в яких збиралися Іван Франко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Леся Українка. Їх руки тримали філіжанку з незвичайно смачним напоєм, а в душах вирували пристрасті, створюючи літературні сюжети, які потім виливалися на папір поетичними строфами чи рядками повісті.

Мабуть , це були саме ті книги, які десятиліття по тому я взяла в свої руки , щоб зануритися в світ людського життя .

Іноді мені здається , що не ми вибираємо книги, а і вони вибирають нас , для того щоб змінити наші звички і навіть друзів. Саме тих друзів – однодумців, які поділяють твій книжковий світ і твої уподобання .

Може здатися дивним , але суперники по читацькому конкурсі вже через декілька хвилин по своїй розповіді , викликали в мене щире захоплення знаннями , а головне вмінням відкрити нові незвідані літературні далі, а їх улюблені книги : сумні , веселі, добрі , повчальні - здатні зробити кожного мужнім та милосердним.

Відкриваючи для себе світ літератури та дружби, я прагну більшого : нових знайомств, вражень, книг. І хоча таємнича невідомість чекає попереду , все ж вірю , що зустріну у вічно молодому Львові людей, які простягнуть мені свої руки для потиску і їх серця будуть щирими.

А мрії мої летять все далі і далі, зупиняючись перед вітражами костелів, крокують брущаткою , милуються левами Ринкової площі і з трепетом входять до львівської кав'ярні , зачаровані запахом свіжої кави і шелестом книжних сторінок …

Що ж , мрії повинні збуватися, особливо дитячі… Як доказ , ці світлини , на яких відвідання державної телекомпанії « Львів», урочиста церемонія нагородження у конференц – залі Палацу мистецтв, зустрічі з письменниками В. Рутківським, С. Жаданом, О. Дерманським, спільна розминка з олімпійським чемпіоном Ю. Гайдуком, екскурсії старовинним містом , флешмоб « Єдина Україна» , вручення читацьких сертифікатів Наукової бібліотеки Львівського Національного Університету ім. І. Франка, відвідини 21 Міжнародного книжкового «Форуму видавців» та літературний квест, організований компанією « Кока – Кола» . А ще багато нових друзів… Як і мріялось

Казка кличе у дорогу…

Ідея поїхати до дитячого оздоровчого табору « Буревестник», де тимчасово проживають мешканці м.Слав’янська виникла спонтанно, але  участники лялькового  гуртка              « Петрушка» при Приморській сільській бібліотеці, підтримали її, розуміючи, що цим людям потрібна навіть найменша  моральна підтримка.

Дітьми були підготовлені твори К. Чуковського « Плутанина»   та                             « Лікар Айболит», а також казка Г. Андерсена «Свинопас». Наші репетиції  проходили бурхливо та весело.

Нарешті табір і перші нетерплячі глядачі.

Вистава розпочалась і  ось  лікар Айболит лікує  звірят.

Навіть мами спостерігали за « непростою»  долею принцеси із казки                     « Свинопас».

А сама принцеса нізащо не хотіла приймати подарунки від бідного принца – троянду і солов’я.

Та  вистава закінчилася і настав час знайомитися  з нашими акторами.        Це – три Катерини.

А ще є Іринка

та Анюта.

 Найбільше радості слав’янським малюкам приніс майстер–клас 

« Як керувати іграшкою»

Перше близьке знайомство з ляльками,

перші самостійні навики.

 Хоча ляльки  - це не чоловіча справа, та справжнім хлопчакам до снаги погратися  в казку.

Тим паче, що іграшок вистачає усім,

навіть найменшій глядачці.

І , звичайно, ніхто не їздить в гості без подарунків – книг, солодощів

 

та іграшок.

День іграшки.  
 Ось і знову літо, і знову канікули, і знову діти  зібралися в актовому  залі Приморської ЗОШ , щоб поговорити про своїх найбільших друзів – іграшок.

А герой  розповіді бібліотекаря  – це великий , розумний ,  кмітливий ведмідь , головний персонаж  казки  « Дружили два ведмеді»  із  книги Євгена Наумова 
« Невдала мандрівка»  ( Наумов , Є. Невдала мандрівка.- К.: Веселка, 1980.- С.13 – 19)

Ви коли не - будь замислювалися , чому бджоли не завдають великої шкода мохнатим ласунам? При зустрічі з комахами ведмеді закривають очі та ніс лапами. Та бджоли заплутуються у густій шерсті. Тоді ведмеді …Якщо цікаво, книга  Євгена Наумова чекає  на вас.

 А ще діти за допомогою слайд - розповіді  дізналися безліч цікавої інформації про білих та бурих ведмедів. Особливо всім сподобалася легенда про те , чому  у панди чорні смуги.Та найголовніше в « Дні іграшки» - це розповіді дітей про своїх іграшкових друзів . Це котики,  черепахи, леви , собачки та безліч інших  милих створінь  І про кожного школярі розповідали з любов’ю та захватом.

Саме такі заходи розвивають творчі здібності учнів, вчать їх не боятися аудиторії.

 Найскладніша місія була у  журі – визначення  переможців. 

Це Чебанеко Олег ( 3 -й клас) зі своєю колекцією іграшкових, мальованих, наклеєних , вирізаних  легкових автомобілів .

Дадіжа Тетяна і її подруга Голубенко Ліля( 5 –й клас), які розіграли перед глядачами  цілу виставу з міні - декораціями.

Журі також відмітило юних танцюристів Черній Ангеліну та Бурлаку Марину (5 –й клас) .

Поетесу Бурлаку Катюшу ( 3-й клас) та  її співучу подругу Плачинду Настю ( 2 –й клас)

 Ткаченко Оленку ( 3 клас).

« День іграшки» проводиться в школі вже третій рік поспіль, і завжди педагогічний колектив  Приморської ЗОШ йде назустріч бібліотекарю , надає апаратуру, дпомогає порадами.

Та ось  призи знайшли своїх переможців , конкурс закінчено і  ми кажемо : « До нових зустрічей на святі іграшки»

Пам'ятаючи подвиг народу

8 травня 2014 року в селі Приморське відбувся концерт – розповідь, присвячений всім приморчанам –   і тим,  хто пройшов вогняними дорогами Великої Вітчизняної  війни,  і тим,  хто  живе зараз ,  пам’ятаючи безсмертний подвиг своїх батьків та дідів.

 За півтори годину концерту неможливо було  згадати всіх фронтовиків  поіменно , але розповідаючи про долі  воїнів , організатори свята хотіли  віддати шану всім  героям нашого села. 

  

    
  Музичний настрій  концерту підсилював виступ самодіяльного колективу
 « Чорноморські перлини» під керіництвом вчителя музики Ткаченко Сергія Івановичау у складі Володимира Голубова, Любові Пронози, Олександра Летінського, Людмили Папшой,  Ольги Гудими, Євгенії Гавриленко,  Семена Гавриленко , Світлани Ткаченко,  Діани Ткаченко ,Олени  Сафронової, Світлани  Пронози. 

А вірші у виконанні Добронецької Ганни, Пронози Тетяни, Колісніченко Наталки  надавали вечору  святковості та урочистості.

Особливо жадібно люди слухали розповіді про воїнів - односельчан, вгадуючи на екрані вже  призабуті обличчя, дивуючись, що  ці непримітні у повсякденні люди – герої, орденоносці, ті, хто зціпивши зуби, йшов в  бій, захищаючи майбутнє своїх рідних.

Голос ведучої  концерту  Карпенко Людмили доносив до кожного серця  розповідь про  приморчан, життя яких гідне  книги. Можливо, що життя і  смерть  наших односельців залишилися  непоміченою в шаленому  гуркоті розірваних снарядів , однак це не применшує їхнього подвигу

Залізніченко Василиса Василівна

…Трьох синів та зятя  не діждалася  з тієї клятої війни  Залізніченко Василиса Василівна. В післявоєнні роки , в нашій місцевості було заведено зустрічати  солдатів , які повертаються додому , хлібом.

  І  кожного дня,  до кінця свого життя, тітка Васса,  йшла на дорогу  з окрайцем хліба  в фартусі , виглядаючи  своїх любих синочків Андрія , Платона,  Івана та дорого зятя.

  Кожного дня , взимку і влітку, кожного дня  , в дощ і в спеку , виходила посивіла мати на дорогу…

Летінська Варвара  Терентіївна

« І не жінка , і не дівка» , - казали  в селі про  Летінську Варвару Терентіївну, адже одразу після  весілля  війна назавжди відібрала  в неї чоловіка. Все своє життя баба  Варя лікувала чужих дітей, бо своїх  не мала. І довгими самотніми  вечорами , аж до самої смерті, Варвара  Терентіївна молила Бога, щоб хоч  уві сні побачити   свого коханого чоловіка, та здригалась серед ночі від стуку гілля в шибку, -  а може то  Степан…

Гриценко Кладія Мефодіївна.

 Гриценко Клавдія Мефодіівна говорила  :« Я ні про що не шкодую в своєму житті, нікого не звинувачую. Та все ж один жаль в мене є - всього декілька років прожила зі своїм чоловіком Олександром, який загинув на війні, а мені дісталася тяжка доля вдови.

Наприкінці сорок третього забрали Сашка   в армію. Майже кожного дня отримувала від нього солдатські  трикутнички. Писав, що дуже сумує за мною і маленькими доньками.

Останній лист надійшов 17 січня 1944 року, і тих пір нічого не знаю про нього. Зверталася до різних військових інстанцій , хотіла дізнатися правду, але марно».

 Так і чекала чоловіка Клавдія Мефодіївна  все своє життя, майже 70 років.

В нашому селі Приморське немає будинку культури чи концертної

площадки , але в організаторів заходу – худ. керівника БК Мунтян А.М. та бібліотекаря Гриценко С.В. ,  як і у всіх учасників концерту, було велике бажання  по - особливому відмітити День Перемоги.

Завдяки відеоапаратурі , наданій адміністрацією Приморської ЗОШ, була використана можливість передивитися  слайди та відеоролики, тим самим усилюючи емоційне прийняття глядачами воєнних пісень у виконанні ансамблю  « Чорноморські перлини».

 На перший погляд може здатися, що такий вечір пам’яті , не зовсім бібліотечний захід, але написання сценарію , підбір документів, слайдів, фільмів, монтаж , показ – все це свого роду інформація , яка була підготовлена бібліотекарем  і донесена глядачам завдяки  усіма учасниками проекту.

І тому відрадно було бачити на концерті  не тільки людей старшого покоління, а й зовсім юних, які уважно слухали розповіді про  односельчан, усвідомлюючи себе частиною великої історії.