Пам'ять людська жива. В її силах забути чи воскресити імена і події далеких днів. Але навіть вона не в змозі стерти спогади тих хто воював, хто вкотре в тривожних снах притискує до грудей автомат та йде в бій, часто на чужій землі.

Такою чужою для українців була афганська війна. Хлопці, посивілі «афганці», протягом 26 років згадують ті далекі події, бережуть бойове братерство. Їхні спогади давно вже стали невід’ємною частиною історії , а зустрічі - даниною пам’яті тим ,хто загинув і хто залишився живим.

Така зустріч – пам'ять пройшла в Приморському будинку культури 15 лютого. Запрошені ветерани афганської війни Воронівський Л.П., Плачинда І.Ф. , Ковпак В.Г. разом зі своїми дружинами вшанували загиблих, підняли келих за живих. Організатори свята Гончаренко А.М. та Гриценко С.В. за допомогою віршованих рядків та відео сюжетів зуміли створити урочистий настрій. Найбільше хвилювалися наймолодші учасники концерту , учениці Бурлака Катя, Плачинда Настя, Гудима Катя, Іваненко Маша. Пісні в їхньому виконанні звучали особливо натхненно , тому що поки співають діти, доти будуть жити люди. А доказом цьому слугували оплески та усмішки присутніх.

Українська пісня завжди уміла передати душевний стан людини, замінити собою урочисті довгі промови. Пісня про батька , яку виконали Сафронова Олена зі своєю дочкою Ганною , нагадала не тільки про тих , чиє життя забрали гори далекої країни, а й тих, кого поранення та хвороби наздогнали на рідній землі. Навіки в пам’яті приморчан будуть « афганці» Василенко Євгеній Олександрович та Гавриленко Наталія Трохимівна.

В цей день знайшлося місце і жартам – життя продовжується. Це гумористична сценка у виконанні Пронози Тетяни та Добронецької Ганни .

А завершили вечір побажання миру , здоров’я , щастя всім присутнім .

Проблема епідемії СНІДу продовжує залишатися актуальною як в Україні, так і в цілому світі.

 Прикро , але наша країна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ – інфекції, яка ослаблює імунітет людини, особливо молодої.

Розмови про загрозу цієї хвороби актуальні завжди, та особливо вони доречні 1 грудня, в День боротьби зі СНІДом.

Саме цього дня в Приморській загальноосвітній школі 10 класом ( класний керівник Чабан Н.П.) спільно зі сільською бібліотекою був проведений вечір « Молодь проти СНІДу»

Захід був зорієнтований на учнів старших класів і особливу увагу приділено соціокультурним чинникам СНІДу – наркоманії, алкоголю, людській бездуховності. Десятикласники підготували відео відомості про ВІЧ - захворювання , агітвиступи та сатиричні сценки .

Бібліотекарем на учнівський загал було представлено книгу киргизького письменника Чингіза Айтматова « Плаха».

Цей роман було написано в 1986 році, коли проблема СНІДу ще не стояла перед людством., та наркоманія , алкоголізм, жадібність та байдужість прискорили зараження людства небезпечною хворобою.

Головні герої книги – природа і людина. Вовчиця Акбара та вовк Ташчайнар живуть в гармонії не тільки з навколишнім світом , а й з людиною . Їх життя – це турбота про потомство, але злість і бездушність оточуючих змушують тварин боротися за своє життя і життя своїх дитинчат…

І вже не зрозуміло хто найжорстокіший звір у цьому світі - дикий вовк чи людина, одурманена анашею й алкоголем.

Книга закінчується трагічно : людська жадоба до грошей посіяла смерть. Вбиті вовки, гине людина і невинна дитина . Та залишається надія, що є ще люди , які не покладуть на плаху свою душу і врятують світ.. Залишається надія, що ти, шановний читач, прочитаєш книгу і задумаєшся про нетлінність вікових ідеалів – любові, чесності, добра.