Приморська сільська бібліотека-філія: " В світі є один цар, і цей цар

29 листопада 2016 року в Приморській загальноосвітній школі відбулася нарада завучів навчальних закладів Татарбунарського району. В ході зустрічі педагоги відвідали відкриту класну годину в 6 класі, присвячену пам’яті жертв Голодомору.

Оскільки я вже декілька років тісно співпрацюю із учнями цього класу, то їх керівник Дадіжа Марина Григорівна попрохала мене допомогти в проведені заходу.

Справа стосувалася не тільки сценарію та презентації по даній темі, а і в огляді книг.

В сільській бібліотеці зібрано десяток книг цього направлення, та все ж я зупинилася на

Голодомори в Україні : Одеська область 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса: Астропринт, 2007.-460 с.

В ній , окрім офіційних та архівних документів, розміщені спогади жителів Татарбунарського району про події того часу . Серед них є розповідь приморчанки Гетьманець Катерини Фоківни

про німу дівчинку , яка з’явилася в Шаганах в далекий голодний 47 –й рік. Люди не знали звідки вона родом і , як могли, підгодовували її. Та якось дитина пропала. Востаннє її бачили , коли та заходила до хати дуже бідної родини.

Звичайно , таких історій в той час було багато. Та житель села Голубенко Семен , читач бібліотеки, повідав мені продовження цієї бувальщини.

Ця дівчинка часто бувала в їхньому будинку. І єдине , що вона промовляла - це своє ім’я , Надя. Згодом її відправили до міста Болград, де був інтернат для дітей з вадами здоров’я.

Пройшло чимало часу. І вже в 70-х роках мама Семена приїхала по справах в м. Ізмаїл. В одній із крамниць її окликнула незнайома молодичка. Це була та сама дівчинка Надя! В інтернаті , не дивлячись на тяжкі часи, її вилікували, дали освіту. Вона виросла, вийшла заміж. Ось таке продовження надрукованої історії.

А діти шостого класу та їх вчитель настільки проникливо підготували свої виступи , що в кінці заходу в багатьох присутніх на очах блищали сльози.